Звичайно, наша людина завжди якось викрутитися й сама щось зробить своїми силами. На безриб'ї й раком станеш.Andy Gone wrote:Я в такой ситуации покупал в Эпицентре войлок для мебельных ножек (типа защита пола), склеивал из двух одно, прорезал дырку - и voila!HusH wrote:Это на самом деле проблема, я хотел купить фетровую прокладку для тарелок, так её нада заказать и 2 недели ждать! Так я пошёл и купил толстую, мягкую резину и сделал прокладки из неё!
Але постає питання - чому я, якщо в мене є бабки й бажання купити щось, не можу просто це купити, а змушений придумувати способи замінити цю штуку чимось саморобним? Чому досі побутує совковий сервіс? І це стосується не лише музичних магазинів. Простий приклад - я підходжу до кіоску купити жувачку. У мене купюра номіналом 20 гр. Даю купюру продавчині, кажу: "Будь-ласка, жувачку таку-то". Відповідь: "І гдє я па-твойму далжна тєбє здачу взять? Іді размєняй, тагда прійдьош". Ага, я вже розігнався до Вас, шановна пані, знову підходити.
Протилежний приклад - останнього разу, коли я був у Польщі (а було це кілька років тому), приходжу в невеликий магазинчик купути Снікерс. Продавець зі мною вітається, усміхається, питає, що мені потрібно. Я кажу - "Снікерс, проше пана". Даю йому купюру великого номіналу. Продавець каже "Бардзо пшепрашам пана, решти в мене нема, зараз я збігаю в банк, розміняю й віддам Вам решту" (!!!). Але це ще не все, далеко не все. Він збігав, розміняв гроші, я забрав Снікерс і решту. Виходжу з магазину, йду собі. Тут чую крик за спиною "Проше пана, зачекайте, зачекайте!..". Дивлюся - продавець. "Бардзо пшепрашам, але Ви забули стільки-то злотих на прилавку" (!!!!!).
До чого це я? "Їхній" продавець розуміє, що якщо він поведе себе з клієнтом неприязно, почне хамити, ще й налошить його на бабки, то клієнт навряд чи туди прийде ще раз. "Наш" продавець має те в все в дупі, бо зарплату йому й так платять - нащо ще себе напружувати?
Ситуація з магазинами, товар яких є специфічним - у нашому випадку музичні магазини - ще гірша. Якщо в Києві є вже якийсь вибір, і якщо покупець незадоволений магазином X, то він може знайти такий самий або аналогічний товар у магазині Y, то в менших містах ситуація взагалі гівняча. Єдиним винятком для мене став візит у "Восьму ноту" у Львові, де я натрапив на вельми адекватного й приємного продавця. Не виключаю, що у й у вашому місті є нормальні люди - просто описав свій досвід.
Перефразовуючи Булгакова, скажу: "Розруха не в магазинах, розруха в головах". Не варто дозволяти дурневі-продавцю гнути свою лінію. Фраза "Покличте менеджера" миттю стверезить недолугого працівника сфери послуг (книгу скарг не просіть - вона штрафів не виписує й премій не позбавляє, до того ж її частенько просто нема). Не варто соромитися - якщо консультант не може чогось пояснити, якщо він хамить, якщо нема обіцяного товару - "покличте менеджера". І йому докладно все розказати про поведінку Васі Пупкіна із клієнтом, який збирався накупити товару на 100000 гр.
шота вы пацаны загоняетесь, особенно киевляне. Может не постоянно, но по мере возможностей, всё приезжает. 
