http://drummer.org.ua/forum/viewtopic.p ... 8&start=15
http://www.youtube.com/watch?v=CCRKHT8WFlkkesha58 wrote:Это наша общая беда дерьмовые инструменты, слабые коллективы и как следствие отсутствие музыкальной работы. А какой дурак будет платить деньги за хреновое исполнение, да ещё и с хреновым звуком.
Нет спору в том, что эта Amati не Pearl Reference,Yamaha Phoenix,DW Collector,Sonor Delite
или другие подобного уровня кухни. Но в том, что эти барабаны звучат на много
"правильнее", чем абсолютно любая установка такой же комплектации и цены можно не сомневаться.
группа "Дикий Мёд" (г.Донецк) 1993 год
барабанщик играет на Amati Gruba
И чё плохо играют? Мне в кайф.
ну як можна говорити про зусилля, якщо в нас вони окупляються в 100 раз менше ніж закордоном......цей тупняк "шото робити" в стилі політдемагогії вже дістав.....блін, ну як і на чому можна щось робити, якщо наш середньо статистичний студент має стипендію в кращому випадку 80 доларів, на які фіг навіть прохарчуєшся, не те шо проживеш повноцінно, середньостатистичний робочий чи навіть людина інтелектуальної праці заробляє 150-300 баків в регіонах і до 500 в мегаполісах, дик а там і життя дорожче, доводиться понад норму працювати чи другу/третю роботу заводити, але тоді до задниці ті барабани, музика і мистецтво - людина хоче жрать і виспатись в один вихідний.....йдем далі - людина фанатик драмінгу, паше як віл і заробляє тих пару сотень баксів в місяць, що з цього заробітку лишиться на драмси..?...в судента - нічого, якщо влітку підпрацює десь - купить собі рміф/аматі і солар/Б8....те саме з працюючими - тільки в них немає літа шоб підробити, вони і так пашуть цілий рік, відкладають по 50-100 баксів в місяць на "мрію"......і що? далеко заїдеш на рміфі і соларі з Б8??...а перспективи далі не надто відрізняються....ше пару тарілок докупити, харди дешевої..... і як людина звучить після стількох старань і відкладання грошей? - гавьоно....на учнівському грати - ні для кого кайфу нема, чи в початківців вуха не такі і не чують що звук в них "дьошевий".......а перспектив на майбутнє особливих немає - гарувати ше рік-два і поміняти один креш Б8 на А кастом, купити середній кардан, середній малий і сплешку......а час то йде - купа народу на цьому етапі відходить, розчаровується і кидає драмси, хоча серед них немало здібних людей...........................................а тепер подивимось на штати - ситуація там докорінно відрізняється від нашої - звичайний роботяга має штуку-дві баксів в місяць, людина інтелектуальної праці - дофіга без верхньої межі .... прожити спокійно можна на половину/чверть заробітку, а на решту при бажанні - закупити драмстаф - і що ж - за місяць/два пересічний американець спокійно бере собі напівпроф драмси, ще місяць - базовий комплект б/у проф заліза, ще місяць/два - затарюється по вуха хардою і докуповує всяких чайно/сплешо/ефектів........і впєрьод!!...при найскромніших розкладах купити про тарілки і напівпро драмси йде 3-6 місяців, хоча при певному старанні можна і суцільним профом затаритись.........а тим часом молодий сповнений драментузіаму українець паше наізнос шоб за рік прикупити креш і пару стійок з пластами....... афігєть можливості!!!!!.....я не дарма описую саме молодіжний сценарій, бо старших "состоявшихся" любителів ми знаємо - профі вони не стануть і драмси для них - переважно віяння ностальгії за молодістю.....ну і на здоров"я, нам важливо розібратися в причинах гнилості молодих і амбітних, яким просто нічого в самих себе вкласти.......кому батьки накидають бабло чи пощастило з роботою на 1000 баксів в місяць - виключення, а правило саме таке як я описав........тож ти роби/не роби - результат один і той же - грати толком ні на чому..............
