Ну а при чём тут размер заработка к статусу? (кстати, знаю доходы лабухов)Sergei wrote:Извини,но ты написал ерунду.guns wrote:Нигде в мире нету такого сумасшедшего давления на творческих людей, как в СССР и пост-совке.
Только в СНГ по сей день есть стереотип "музыкант=наркоман, алкоголик, тунеядец".
Просто для интереса поинтересуся,сколько зарабатывали лабухи при СССР,а вот как раз балбесы,играющие в типа "рок-группах" считались наркоманами.алкоголиками и тунеядцами и это было близко к истине.
На счет заграницы не обольщайся,во многих странах специальность музыканта не воспринимают в серьез и с уважением.если ты конечно не аккомпанируешь Мадонне.
Бандюки в 90-е тоже хорошо денег поднимали )))))))
Насчёт заграницы обольщений нет!
Но уточнить моё утверждение можно таким образом что "такого жёсткого андерграунда нигде, как у нас".
ну як можна говорити про зусилля, якщо в нас вони окупляються в 100 раз менше ніж закордоном......цей тупняк "шото робити" в стилі політдемагогії вже дістав.....блін, ну як і на чому можна щось робити, якщо наш середньо статистичний студент має стипендію в кращому випадку 80 доларів, на які фіг навіть прохарчуєшся, не те шо проживеш повноцінно, середньостатистичний робочий чи навіть людина інтелектуальної праці заробляє 150-300 баків в регіонах і до 500 в мегаполісах, дик а там і життя дорожче, доводиться понад норму працювати чи другу/третю роботу заводити, але тоді до задниці ті барабани, музика і мистецтво - людина хоче жрать і виспатись в один вихідний.....йдем далі - людина фанатик драмінгу, паше як віл і заробляє тих пару сотень баксів в місяць, що з цього заробітку лишиться на драмси..?...в судента - нічого, якщо влітку підпрацює десь - купить собі рміф/аматі і солар/Б8....те саме з працюючими - тільки в них немає літа шоб підробити, вони і так пашуть цілий рік, відкладають по 50-100 баксів в місяць на "мрію"......і що? далеко заїдеш на рміфі і соларі з Б8??...а перспективи далі не надто відрізняються....ше пару тарілок докупити, харди дешевої..... і як людина звучить після стількох старань і відкладання грошей? - гавьоно....на учнівському грати - ні для кого кайфу нема, чи в початківців вуха не такі і не чують що звук в них "дьошевий".......а перспектив на майбутнє особливих немає - гарувати ше рік-два і поміняти один креш Б8 на А кастом, купити середній кардан, середній малий і сплешку......а час то йде - купа народу на цьому етапі відходить, розчаровується і кидає драмси, хоча серед них немало здібних людей...........................................а тепер подивимось на штати - ситуація там докорінно відрізняється від нашої - звичайний роботяга має штуку-дві баксів в місяць, людина інтелектуальної праці - дофіга без верхньої межі .... прожити спокійно можна на половину/чверть заробітку, а на решту при бажанні - закупити драмстаф - і що ж - за місяць/два пересічний американець спокійно бере собі напівпроф драмси, ще місяць - базовий комплект б/у проф заліза, ще місяць/два - затарюється по вуха хардою і докуповує всяких чайно/сплешо/ефектів........і впєрьод!!...при найскромніших розкладах купити про тарілки і напівпро драмси йде 3-6 місяців, хоча при певному старанні можна і суцільним профом затаритись.........а тим часом молодий сповнений драментузіаму українець паше наізнос шоб за рік прикупити креш і пару стійок з пластами....... афігєть можливості!!!!!.....я не дарма описую саме молодіжний сценарій, бо старших "состоявшихся" любителів ми знаємо - профі вони не стануть і драмси для них - переважно віяння ностальгії за молодістю.....ну і на здоров"я, нам важливо розібратися в причинах гнилості молодих і амбітних, яким просто нічого в самих себе вкласти.......кому батьки накидають бабло чи пощастило з роботою на 1000 баксів в місяць - виключення, а правило саме таке як я описав........тож ти роби/не роби - результат один і той же - грати толком ні на чому..............